Уряд Чувашії не визначився з соціальними проїзними

Сьогодні, 7 грудня, на сесії Держради Чувашії депутати тричі ставили питання про те, чи будуть збережені пільгові проїзні для ветеранів. Як передає кореспондент  Новини, питання було підняте в ході розгляду проекту документа про індексацію одноразових грошових виплат ветеранам. Проте, як з’ясувалося, в уряді республіки ще не прийнято остаточне рішення з даного питання.

Глава Мінздравсоцразвітія Чувашії Венера Мулліна відзначила, що в 2011 році розмір ЕДВ для трудівників тилу військових років складе 905 рублів (зростання до рівня 2010 років – 1,21 разу), для ветеранів праці – 980 рублів (зростання в 1,26 разу), для реабілітованих – 2.310 рублів (зростання в 1,17 разу), для осіб, визнаних пострадавшими від політичних репресій, – 2.045 рублів (зростання в 1,19 разу). Вказані об’єми виплат прораховані з врахуванням транспортної складової у розмірі вартості єдиного проїзного квитка для громадян ЕДВ, наголошується в документі. Передбачається, що витрати на соціальні виплати в 2011 році перевищать 1,556 млрд рублів. В ході обговорення депутати послалися на листопадову заяву глави Мінфіну Чувашії Миколи Смирнова про те, що з наступного року в республіці не буде соціальних проїзних. Втім, як з’ясувалося в ході сесії, відповіді на це питання не знають не лише депутати, але і самі члени уряду.

Депутат Тамара Романова призналася, що після підтримки проекту документа про індексацію ЕДВ, пішли телефонні дзвінки, мало не з погрозами. Зараз люди збиті з пантелику, і починаються дзвінки, обурення, адже зараз у нас нормально люди не розмовляють – відразу на крик переходять, – підтримала колегу депутат Наталія Залазаєва. Дуже багато розмов йде, коли їдеш в транспорті, – підтвердив інший депутат, що продемонстрував близькість до народу в суспільному транспорті. І підкреслив, що виплати у розмірі 500 рублів дозволять купити проїзною лише на один вигляд транспорту, що вже є утиском для ветеранів. І кожен з депутатів ставив одне і те ж питання: чи збережеться цей папірець, сам квиток.

Венера Мулліна пояснила, що даним законопроектом жодні проїзні не відміняються. Але при цьому не стала заперечувати, що питання єдиного проїзного квитка зараз розглядається, рішення ще не прийняте: Проводяться консультації, будемо ще і в комітеті це обговорювати. Будуть враховані всі побажання, і у тому числі людей, звичайно ж. Для студентів пільгові проїзні зберігаються.

Єдиний проїзний квиток буде, але, як ми розуміємо, пільгового не буде. Тобто компенсація повністю транспортна погашається цією грошовою виплатою – 500 рублів, – нарешті, допомогла міністрові глава комітету Держради по соціальній політиці, охороні здоров’я і спорту Ольга Зайцева, відмітивши, що консультації і переговори продовжуються для того, щоб всі компенсації і пільги були збережені.

Нагадаємо, раніше Микола Смирнов, коментуючи свою заяву на засіданні уряду Чувашії 24 листопада, пояснив журналістам місцевої газети, що підготовлений проект закону, передбачаючий монетизацию соціальних проїзних для ветеранів. За його словами, вартість цих проїзних буде відшкодована в ЕДВ, які з січня 2011 року значно підростуть у всіх регіональних пільговиків. Даний законопроект розглядатиметься на Держраді, яка і прийме остаточне рішення. Але великих хвилювань відміна пільгових квитків викликати не повинна, відмітив Микола Смирнов, тому що сьогодні фактично їх набувають лише 12% ветеранів.

Як раніше повідомляло  Новини, при монетизации пільг Чувашія, аби мінімізувати соціальну напряженнность, пішла по шляху створення для пільгової категорії громадян соціальних проїзних квитків на місяць в рамках єдиних грошових виплат (ЕДВ). В даний час вартість такого місячного проїзного на електричний, автомобільний і приміський транспорт складає 360 рублів. На покриття збитків по перевезенню пільговиків прямували бюджетні кошти державним і муніципальним перевізникам, головним чином – ГУП Чувашавтотранс.

Уряд Чувашії не визначився.

Posted in Політика | Comments Off on Уряд Чувашії не визначився з соціальними проїзними

Керівництво Карагандинської області вважає недопустимими скорочення працівників АрселорМіттал Теміртау без модернізації виробництва

За станом на 1 жовтня 2010 року чисельність персоналу металургійного комбінату і вугільного департаменту скоротилася ще на 2 921 людину

КАРАГАНДА. 5 листопада. КАЗІНФОРМ /Валентина Елізарова/

Скорочення працівників компанії АрселорМіттал Теміртау не допустимі без модернізації виробництва, вважає керівництво Карагандинської області. Позицію властей озвучив на брифінгу в п’ятницю, 5 листопада, перший заступник акима Карагандинської області Серік Утешов, що розповів журналістам про прошедшем напередодні закритій нараді по питаннях розвитку компанії АрселорМіттал Теміртау.

На нараді обговорені питання реалізації інвестиційного проекту Розвиток і модернізація АрселорМіттал Теміртау із збільшенням виробництва стали з 4 до 6 млн. тонн в рік і меморандуму про взаємну співпрацю по питаннях стабілізації виробничих процесів і соціальному захисті працівників АТ АрселорМіттал Теміртау, – повідомив С. Утешов.

Особлива увага на нараді приділена питанню збереження робочих місць в компанії, відзначив він. Чисельність персоналу компанії в 2009 році скоротилася на 7,7%, в порівнянні з 2008 роком. У 2010 році практика зниження чисельності працівників підприємства за ініціативою його керівництва продовжена, у тому числі по так званій системі добровільного звільнення (СДУ). За станом на 1 жовтня 2010 року чисельність персоналу металургійного комбінату і вугільного департаменту скоротилася ще на 2 921 людину, – констатував перший заступник акима області.

Крім того, керівництвом компанії прийнято рішення про майбутнє зниження чисельності ще на 137 чоловік з числа службовців управління, додав він.

В ході наради аким області звернув увагу правління компанії на недопустимість скорочення працівників без модернізації виробництва. Інакше це наводить до збільшення навантаження на одного працівника, погіршенню ситуації із забезпеченням безпеки праці на робочих місцях і, як наслідок, порушенню технологічних процесів, – сказав С. Утешов.

За його словами, за підсумками наради акимом області дано доручення державним органам підсилити контроль за дотриманням чинного законодавства РК компанією АрселорМіттал Теміртау і іншими підприємствами регіону, перш за все, у сфері трудових стосунків. Керівництву компанії рекомендовано прийняти вичерпні заходи по виконання перейнятих на себе в рамках меморандуму зобов’язань і активізувати роботу по реалізації інвестиційного проекту по збільшенню виробництва стали з 4 до 6 млн. тонн в рік, – інформував журналістів про результати наради перший заступник акима області.

Як вже повідомлялося, керівництво АТ АрселорМіттал Теміртау заявило про намір до кінця нинішнього року скоротити порядка 400 службовців компанії і вже видало наказ про скорочення 137 чоловік з 27 грудня. За даними компанії, під скорочення потрапляють співробітники відділу маркетингу, служби постачання, управління по праці і заробітній платі, планово-економічного і інших відділів. По всіх відділах дано завдання понизити чисельність на 15%. З позовом до суду про визнання цього наказу незаконним і його відміні звернулася профспілка металургів Жактау. Визначенням Теміртауського міського суду дія наказу припинена до дозволу справи по суті.

За даними правління АрселорМіттал Теміртау, на кінець вересня чисельність працівників компанії склала 40 722 людини, на робітниках доводиться 82,6%, а більше 17% – це службовці.

Posted in Шалена буденність | Comments Off on Керівництво Карагандинської області вважає недопустимими скорочення працівників АрселорМіттал Теміртау без модернізації виробництва

Український експерт: Дорога на Одесу для Румунії відкрита

Румунія, закріпившись в НАТО, все більше проявляє агресивність до своїх сусідів. Про це пише український військовий експерт Олександр Маначинський в статті для видання Версії.

Бажання що-небудь увірвати у сусідів завжди присутнє в Румунії. Але тепер, що надихнула вирішенням Гаагського міжнародного суду (3 лютого 2009 року Міжнародний суд ООН постановив, що острів Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу і виняткової економічної зони. У результаті під юрисдикцію Румунії відійшло 79,34% спірних територій в Чорному морі – прим.  Новини), вона шукає нові територій, які готова проковтнути. І в цьому суть агресивної зовнішньої політики Бухаресту. Але Румунія граничить на півдні з Україною, протяжність кордону складає 176 км., а на південному заході – 362 км. До речі, Бухарест застрахував себе від різного роду несподіванок. Так, на території Румунії створюються об’єкти США, які знаходитимуться на авіаційній базі ім. Михайла Когельнічану недалеко від Констанци (чорноморське побережжя Румунії), на військовому полігоні Бабадаг в дельті Дунаю, на полігонах Лагодження і Смердан на південному сході Румунії, – відзначає аналітик.

Вже наступного дня після від’їзду 23 жовтня 2009 р. віце-президента США з Румунії американський військовий чиновник говорив про повітряну базу Михайло Когелнічану (Mihail Kogalniceanu) поблизу портового міста Констанца на Чорному морі, куди планується вкласти $50 млн. інвестицій, і яка була використана для ведення військових дій в Іраку і Афганістані. Він сказав, що вона навесні стане об’єктом постійного базування і використовуватиметься спільно з румунськими військами.

Видання озброєних сил США Stars and Stripes повідомило, що Пентагон витратить додаткові $110 мільйонів на модернізацію і розширення семи військових баз в Болгарії і Румунії. Засоби розподіляються таким чином – $50 млн. на військову базу в Румунії, яка може вміщати 1600 американських солдатів, і ще $60 млн. на об’єкт, що вміщає 2500 солдатів в Болгарії, яких вони отримали в користування відповідно до договорів, підписаних в 2005 і 2006 роках, – пише Маначинський.

Також експерт відзначає: Румунія продовжує наставати, час від часу румунські політики промацують грунт з приводу земель Південної Бесарабії (Килійський, Ренійський, Ізмаїл, Білгород-Дністровський райони), а також Буковини, які в 1940 році були включені в склад тоді ще УРСР. Київ слабо реагує на політику руминизации українського населення, яку проводить Бухарест. Жителям української області Буковина активно видаються румунські паспорти. До Другої світової війни ця територія належала Румунії, і зараз в країні активно мусируються ідеї про відновлення довоєнних кордонів. Українськими законами подвійне громадянство заборонене, але місцева влада і депутати зупинити повзучу паспортизацію не в силах. Раніше імена тих, що всіх отримали громадянство можна було знайти на офіційному сайті румунського МЗС. Але потім Бухарест списки засекретив. По деяких відомостях число тих, що отримали румунські паспорти перевищило 50 тисяч чоловік. Румунському військовому угрупуванню на Дунаї Україні просто нічого протиставити, бо Радянської Дунайської військової флотилії давно немає, зате є програма оновлення румунського флоту, яку Бухарест успішно завершив, наростивши свої річкові сили до 18 бойових кораблів. В України військових судів на Дунаї взагалі немає. До речі, і сухопутних військ теж немає. Для румун дорога на Одесу відкрита. Ймовірно, Україні слід прибрати граблі, на які вона настає впродовж 20 років незалежності, а тут не останню скрипку повинна грати дипломатія.

Довідка  Новини: У грудні 1917 року Румунія окуповувала Бесарабію, з 1812 року що входила до складу Росії, ніколи частиною Румунії, що раніше не була, і анексія якої ніколи не признавалася СРСР. У 1924 році на території Придністров’я і суміжних районів Української РСР була утворена Молдавська автономна РСР у складі УРСР. 28 червня 1940 року СРСР повернув Бесарабію, в результаті приєднання якої до МАССР була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка. Південь Бесарабії і північ Буковини були включені до складу УРСР. Проте вже через рік, в 1941, Румунія знов окуповувала ці і інші території СРСР, які були остаточно звільнені Червоною армією в 1944 році.

Український експерт: Дорога на.

Posted in Без передбільшень | Comments Off on Український експерт: Дорога на Одесу для Румунії відкрита

ЗМІ і цивільна громадськість Вірменії вимагають негайного звільнення Нікола Пашиняна

Представники ряду громадських організацій і засобів масової інформації виступили із спільною заявою з вимогою про звільнення редактора газети Айкакан Жаманак Нікола Пашиняна, ув’язненого у в’язницю за свої політичні погляди.

Не дивлячись на те, що ПАРЕ, Європейський союз, уряд США і багато міжнародних організацій і представники іноземних держав у Вірменії піддали серйозній критиці ситуацію, в якій виявився Нікол Пашинян, він продовжує відбувати термін покарання (три роки одинадцять місяців) в пенітенціарному закладі міста Артік. Недавно у в’язниці Коші він піддався фізичному і психологічному тиску лише за те, що він відмовився від пропозиції припинити писати критичні статті на адресу властей.

Син Караченцова: він в лікарні, але не із-за нападу

В того, що знаходиться в комі Фетісова розвинулася пневмонія

Треба упірнути на дно і йти до берега – експерт про зустріч з акулою

За останніх 2 місяці Нікол Пашинян піддався нападу 4 рази. Востаннє, 17 листопада, на нього напали двоє в чорних масках, коли Пашинян спав. Міністерство юстиції не діждавшись результатів розслідування заявило, що нічого не сталося і люди в масках йому приснилися. Насправді розслідування почалося лише після того, коли журналіст сам представив докази: простирадла із слідами власної крові і кирзового чобота. Життю і здоров’ю Пашиняна як і раніше загрожує серйозна небезпека, – сказано в тому, що поступив в  Новостізаявленії.

Що підписалися під ним вимагають від властей Вірменії забезпечення безпеки Нікола Пашиняна і його негайного звільнення.

Posted in Без гумору | Comments Off on ЗМІ і цивільна громадськість Вірменії вимагають негайного звільнення Нікола Пашиняна