Ленін погляд

Олена Адамчик — человек–парадокс. Кандидат біологічних наук і раптом — успішний фотограф. І глибокий філософ. А ще — художниця, що уміє тонко підкреслити жіночу сексуальність. Причому для цього об’єктиву Олени досить зафіксувати всього лише погляд моделі — їй не потрібні химерні пози, хитромудрі інтер’єри і інші розхожі прийоми колег, аби портрет примагничивал погляд. І фотографувати вона віддає перевагу не професійним красуням, а звичайним, живим жінкам, чия краса — унікальна, а відчуття — непідроблені.

Зараз все це можна побачити на виставці Олени Адамчик, що відкрилася в Національній бібліотеці. На вернісажі Олена презентувала свій новий фотоальбом «Жінки Європи» — продовження її головного проекту останніх років «Білоруски». І тут же подарувала бібліотеці все 5 книг, що вийшли в світ після перших «Білорусок» в 2004 році.

У новому альбомі — особи і історії жінок, що зацікавили художницю в її подорожах по світу. Дуже несхожих один на одного жінок, у тому числі — таких же білорусок, як і сама. Зухвалих, рішучих, не визнаючих жодних географічних координат.

— Влітку ви презентували в Монте-Карло альбом «Жінки Монако» — як взагалі у вас зав’язалися стосунки з країною, настільки незвичайною?

— У моїй виставі Монако — дійсний центр Європи. Ніде в світі немає такої щільності населення, і цінується ця країна в першу чергу своїми людьми.

— Тобто вас залучила туди дослідницька цікавість?

— Не цікавість, абсолютно. Чим активніше за чоловік працює, тим більше творчих пропозицій отримує, зрозуміло. Але в даному випадку пропозиція збіглася з моїми інтересами. Торік в Монако я презентувала свою третю книгу «Європейки». Вона і поклала початок новому проекту «Жінки Монако». Оскільки головна героїня моїх проектів — жінка, а гідні жінок там дуже багато, працювати було дуже комфортне. Практично за рік я зробила новий альбом, і рівно через рік на площі Казино прошла його презентація. До речі, ці книги швидко розкупили, а гроші пішли на лікування хворих дітей.

— Та все ж в представленні обивателя Монако асоціюється перш за все з казино. Ви, до речі, сама в казино не граєте? З вашей–то спостережливістю напевно могли б зловити успіх не лише в об’єктив.

— Я граю лише в те, що можна знімати. А в казино знімати заборонено.

— Добре пам’ятаю ваші роботи в популярних «перебудовних» журналах, в «Вітрилі», «Криніце». Досить агресивні, деколи — навіть скандально–сексуальние. А тепер у ваших знімках значно більше гри зі світлом, чистої краси, респектабельності. В ті роки женщина–фотограф була рідким явищем. Не чи намагалися ви колишньою эпатажностью что–то довести в професії, а може, просто прагнули бути відміченою?

— А я і сьогодні горджуся своїми минулими знімками. І мені приємно, що десь вони з’являються до цих пір. Що висять у друзів на стінах. Взагалі, мені здається, людина не так вже сильно міняється з віком. Я не вірю в поняття «прогрес». Хоча його і ввів в ужиток Марк Тулій Цицерон, який зараз мене дуже займає. Як і поезія Вергилія, естетичні трактати Петрарки. Але я ніколи не прагнула что–то кому–то доводити. Просто тоді був інший час. Інші пріоритети. І бунт був дуже природний, проникав у все — і в творчий процес, само собою. Рок–музика, хіппі, бітники. А тепер час змінився, люди довкола мене помінялися. І герої стали іншими. Наприклад, раніше я не фотографувала принців або відомих бізнесменів.

— Та все ж в наші дні фотографія стає в основному жіночим заняттям. На фотокурсах — суцільні дівчата. Вони ж — головні учасниці колективних фотовиставок.

— Ну, по-перше, ні в яких загальних виставках я жодного разу не брала участь. Мій чоловік, Адам Глобус, називав їх «братськими могилами» — як, втім, і колективні збірки поезії. Участь в загальних проектах — не показник професіоналізму. І такі збірки — ще не привід говорити про тенденції. Мистецтва там мало. Кількість ніколи не переходить в якість. Ніколи і ніде.

Справжні художників взагалі мало, завжди. І в більшості своїй вони залишаються за дверима яких би то не було виставок. Тому що займаються не демонстрацією, не організацією, а творчістю. Як писав Вергилія: «Мене завжди вабила пустинна крутість Парнасу». Вершини Парнасу — вони дійсно пустинні. Дуже вже круті.

Що ж до фотографії, я ніколи не вважала, що займаюся невластивим жінці справою. Все це — з традицій нашої сім’ї, де до знімків відносилися з особливою пошаною. Ми жили у Вільнюсі, і бабуся раз на рік неодмінно відвідувала фотоательє, а потім акуратно вклеювала свої портрети в родинний альбом. Пам’ятаю, в дитинстві ці альбоми мене навіть дратували. Але з часом ти починаєш цінувати і любити родинні звичаї. Тому що саме це і залишається з тобою на все життя.

— До речі, класичні родинні альбоми у вас самими є? З пам’ятними родинними датами, з детьми–первоклассниками?

— Є небагато, причому дуже красиві. Але їх робив вже мій чоловік. Що цікаво, коли ми з ним лише почали зустрічатися, у мого батька скупчилися дві валізи фотографій. Батько був дуже відомий стоматолог, а фотографія була ще одного його пристрастю. І мій, тоді майбутній, муж виконав величезну працю: ретельно перебрав ці валізи і склеїв декілька альбомів різних часів.

— Сьогодні ви — безперечний фотомайстер. Але професіоналізм незрідка притуплює емоції.

— Не знаю, у кого як, а я і зараз відчуваю мандраж перед кожними зйомками. Кожного разу ворожу, що мене чекає. Адже люди дуже різні. І останнім часом я все рідше знімаю в студії з штучним світлом. Звичайно, це простіше, але так нудно! Інша справа — на вулицях, на яхтах або з вертольота!

— Ваші країни — Білорусь, Литва, тепер ще Монако. А де ви живете в конкретний сьогоднішній момент?

— Живу в своїх книгах, в своїх героїнях. Точніше навіть не можу вам сказати, оскільки багато часу провожу в тих країнах, де працюю. Але, пробуджуючись, часто не відразу орієнтуюся, де я зараз. Тому що ще тиждень після всього мені сняться попередні зйомки, так що час і місце для мене дуже відносні поняття. Зараз, наприклад, мене запрошують до Лондона. Далі, мабуть, буде Венеція. А після хотіла б попрацювати в Азії. Але мій будинок — справжній — в Білорусі! Тут моя сім’я, мої книги, птиці, яких треба годувати взимку.

Автор публікації: Ірина ЗАВАДСЬКАЯ

Фото: Артур ПРУПАС

Повсягденні події:
  • 04/28/2011 -- Карабахський депутат підтримує заяви президента Вірменії
    За великим рахунком, особливих чекань від Астани ми не мали, тому що розвиток подій до Астани підказував, що в ході саміту не будуть зроблені конкретні кроки по врегулюванню карабахської проблеми. По суті, так і сталося. Як повідомл...
  • 04/15/2011 -- ЧЕРКЕСИ З МОСЬКОБИ
    Підручника з історії адигской діаспори в Ізраїлі доки немає, але матеріалів для нього зібрано вже предостатньо. Книга про те, як кавказькі горці півтора століття назад прийшли на землю обітовану і чим живуть тут сьогодні, може вийти...
  • 04/08/2011 -- Доповідь ЮНФПА зв’язує права жінок, безпеку і розвиток
    16 грудня відбулася презентація глобальної доповіді ЮНФПА, Фонду ООН в області Народонаселення, Народонаселення світу в 2010 році. Брифінг, організований в Національному прес-центрі спільними зусиллями Представництва ЮНФПА і Комітет...
  • 04/21/2011 -- На другому місці
    Корзина вражень Олени Льовченко Узявши невеликий антракт, час для передиху, для того, щоб відпочити, переосмислити і зрозуміти події останнім часом — гучні перемоги і образливі поразки, лідер жіночої збірної по баскетболу Олена Льов...
  • 03/05/2011 -- У Татарстані не вистачає 24 тисяч місць в дитячих садах
    Дефіцит місць в дитячих дошкільних установах по республіці складає близько 24 тисяч. Проблема може бути вирішена за рахунок приватно-державного партнерства. Дороги виходу з ситуації, що склалася, обговорювалися на нараді в уряді Тат...
  • 04/21/2011 -- Казахстанські туристи відмовляються від поїздок в Шарм-ель-шейх із-за нападів акул
    Алмати. 6 грудня. ІНТЕРФАКС-КАЗАХСТАН Порядка 20% казахстанських туристів вже відмовилися від поїздок в Шарм-ель-шейх, єгипетський курорт на Червоному морі, після того, як там сталося декілька нападів акул на туристів. З Хургадой д...
  • 08/02/2015 -- Вантажний літак впав на будівлю в Найробі
    На будівлю в столиці Кенії впав вантажний літак, повідомляє РІА Новини. Катастрофа сталася відразу ж після того, як лайнер вилетів з міжнародного аеропорту Найробі. Fokker 50 з чотирма людьми на борту впав на комерційне будівля пору...
  • 03/10/2011 -- Відбулося засідання Комісії з державних винагород при Президентові РК
    Ак Орда, 6 грудня Сьогодні в резиденції Акорда під головуванням Державного секретаря – Міністра закордонних справ Республіки Казахстану Каната Саудабаєва відбулося засідання Комісії з державних винагород при Президентові Республіки ...
  • 08/04/2015 -- Прем’єр Угорщини: ми будемо будувати «Південний потік»
    Відмовлятися від будівництва газопроводу «Південний потік» Угорщина не має наміру. І це при тому, що Будапешт в цілому підтримує Київ, заявив під час візиту в Белград прем'єр Угорщини Віктор Орбан. «Ми будемо будувати« Південний п...
  • 04/06/2011 -- Житель Калузької області намагався убити коханку артилерійським снарядом
    Розтоплюючи піч, мешканка радгоспу Коллектівізатор Жіздрінського району Калузької області виявила серед дрів артилерійський снаряд. Жінка вибігла на вулицю, аби покликати на допомогу. В цей час пролунав вибух. Пекти виявилася зруйнов...
  • 02/12/2011 -- Олександр Александров: Регіональний парламент прагне зняти правові бар’єри для інвесторів
    Температура: 0 . - 2 °C Тиск: 740.742 мм Вітер: ю 3.5 м/с Котирування валют на сьогодні: $ Долар США (USD)        31.2867 +0.0226 € Євро (EUR)      41.7677 +0.4303 Сьогодні: вівторок 07 грудня 2010 День народження Анатолія Вас...
  • 03/22/2011 -- Дитяти, знайденого поряд з убитою матір’ю, відшукав і забрав його батько (Санкт-Петербург)
    Дворічного дитяти, виявленого 3 грудня в кімнаті в петербурзькій комунальній квартирі поряд з убитою матір'ю, забрав його батько. Як повідомили  Новини сьогодні, 7 грудня, в прес-службі уповноваженого з прав дитяти в Санкт-Петербурзі...
  • 04/23/2011 -- Заходи Челекена
    БАЛКАНСЬКИЙ ВЕЛАЯТ, 1 грудня - .  Челекенський півострів знаходиться всього в 70 кілометрах від Туркменбаши, це якщо через затоку, безпосередньо. Ну а по дорозі, довкола затоки Хазара (Красноводського) - 280 км. Раніше туди літав мал...
Эта запись была опубликована в рубрике Куди далі?. Добавить в закладки ссылку.

Комментирование закрыто.