Політика Азербайджану вичерпана, і він заморозив карабахське питання: Артак Закарян

Опубликовано 04/16/2011 пользователем Роман

На зовнішньополітичній арені вирушаючого року Вірменія придбала крупні дивіденди, які матимуть колосальне значення і в майбутньому політичному році. Як повідомляє кореспондент, про це заявив депутат НС Вірменії від РПА Артак Закарян, підводячи 16 грудня підсумки 2010 років.

По-перше, в процесі врегулювання карабахського конфлікту зусилля президента Вірменії у напрямі міжнародного визнання Нагірного Карабаху і зміцнення його права на самовизначення були активними і плідними, – сказав Артак Закарян. На його думку, в числі успіхів і досягнень найвидатнішими є вирішення трьох важливих питань, які ведуть до врегулювання карабахського питання мирною дорогою.

Це спільна заява керівників країн-співголов Мінської групи ОБСЄ в Муськоке, досягнуте в Астрахані угода гуманітарного значення і, звичайно, спільна заява президентів Вірменії, Азербайджану і трьох країн-співголов, де чітко зафіксована рівність трьох основних міжнародних принципів, – заявив Артак Закарян. Він вважає, що в Астане також була пригнічена мілітаристична риторика Азербайджану, і його політикові по врегулюванню карабахського конфлікту можна вважати вичерпаною і такою, що зайшла в безвихідь. За словами республіканця, політика Азербайджану у напрямі карабахського питання велася по двох принципах – військової риторики, з метою чинення тиску на посередників і міжнародну громадськість з тим, аби змінити їх позицію і вирішити питання у власних інтересах, і військова дорога. На думку Закаряна, після Астани карабахське питання Азербайджан відклав в довгий ящик і заморозив.

Страсбург оштрафував Росію

Суд оштрафував організатора параду мертвців

Затриманий організатор безладів на Манежній

Відзначаючи, що нарівні з перерахованими вище принципами, в заяві, прийнятій в Астане, зафіксований також пункт про рішення карабахського питання в рамках територіальної цілісності Азербайджану, кореспондент  поцікавився, як він собі уявляє втілення в життя вимог цих двох пунктів хоч би теоретично. Як статут ООН, так і завершальний акт Хельсінкі чітко фіксують, що держави мають право на підтримку власного народу, тому, що якщо діє принцип територіальної цілісності – як ключовий, то останні принципи, згідно 2-у пункту статуту ООН, вступають в протиріччя і стає неможливим говорити ні про права і свободи людини, ні про принципи правової рівності народів. Отже ці два принципи ніколи не можуть бути в протиріччі. Якщо ж розглянути їх в послідовності, то міжнародна практика врегулювання конфліктів, а також формування держав в результаті світових подій, однозначно доводять, що держави формуються в результаті прав націй на самовизначення, що живуть на даній конкретній території. Після цього починає діяти принцип територіальної цілісності вже для держави, що відбулася, – відповів Артак Закарян. – Я упевнений, що після визнання Нагірного Карабаху з боку міжнародної громадськості для нього діятиме принцип територіальної цілісності.

Політика Азербайджану вичерпана.

Повсягденні події:
Эта запись была опубликована в рубрике Куди далі?. Добавить в закладки ссылку.

Комментирование закрыто.