У крузі сім’ї

У кінофестивалі під такою назвою взяли участь білоруські фільми

У КАТЕРИНБУРГУ завершився міжнародний кінофестиваль «В крузі сім’ї». У нім взяли участь білоруські фільми, що розповідають про родинні цінності.

Ліза Арзамасова, яка знялася у фільмі —призере цього фестивалю «Горобиновий вальс», подібно до своєї героїні з популярного серіалу «Батькові дочки» зробила стрімку кар’єру в кіно. Причому не лише в російському, але і  білоруському.

— Коли ти вийшла вперше на знімальний майданчик?

— У чотири роки я поглянула по телевізору фільм «Червона Шапочка». Я узяла маму за руку і сказала: «Веди мене в кіно». Марно мама намагалася розповідати про те, що нещасна Червона Шапочка в непогідну погоду бігає по лісу, що її кусають комарі. Я була непохитна.

— З серйозних акторських робіт критики відзначають роль у фільмі «Попові» Владіміра Хотіненко. Як тебе запросили на зйомки фільму «Попа»?

— Я часто бувала в Мінську, де знімалася в документальному кіно, в серіалі «Сищиках». Перший знімальний день «Попа» був хвилюючим. Група працювала не перший рік . Мені сказали: «Що ти боїшся? Тут всі свої».

Зйомки фільму «Попа» проходили під Мінськом в Смольовічах. У Мінську ми прожили два місяці, але я постійно поверталася до Москви на зйомки «Батькових дочок». Як і багато, мене приголомшував порядок на мінських вулицях. У Москві на переходах говорила мамі: «Мам, будь уважна, ми ж не в Мінську».

— Що вимагав від тебе на майданчику Владимир Хотіненко?

— Він допомагав, при цьому нічого не розповідав, як це треба робити, повністю дозволяв фантазувати. У Володимира Івановича є прикмета: після будь-якої сцени якщо чутний його гучний сміх, значить, сцена знята. Фільм розповідає про трагічні події, які відбувалися з 1941 по 1944 рік на окупованій фашистами території. Грати в такому фільмі украй складно, тим більше грати з такими видатними акторами, як Сергій Маковецкий і Ніна Усатова.

— Що це за фестиваль — « У крузі сім’ї»?

— У 2004 році по благословенню Святійшого Патріарха Московського і всього Русі Алексія II була створена загальнонаціональна програма «В крузі сім’ї». Вона направлена на відродження сім’ї в Росії, створення позитивного образу багатодітної сім’ї, цнотливих і вірних стосунків, кохання і відданості в браку. Фестиваль проводиться щорік в грудні в Катеринбургу, напередодні Нового року.

Цього року відбувся V кінофестиваль. У його програмі більше 60 художніх, короткометражних, документальних і анімаційних родинних і дитячих фільмів з 20 країн світу, серед них багато білоруських фільмів — «Пташка» Александра Ленкина, «Зграя» Дмитра Зайцева, «Старовинна повість про життя, кохання і інші чудеса» Ірини Кодюкової, «одного разу під Новий рік» Олени Петкевіч, «Головна роль» Віталія Любецкого. Жюрі очолював член Європейської кіноакадемії, почесний професор ВГИКа і Гродненського університету Кшиштоф Занусси. Серед переможців нинішнього фестивалю фільм Олександра Котта «Близькі обійми», «Где–то» Софії Коппола, «Горобиновий вальс», «Наше життя» Данієле Лучетті.

— Ти багато часу проводиш на фестивалях, знімальних майданчиках, а як вчишся?

— Іспити склала добре — на четвірки.

— Куди поступатимеш?

— Коли була маленькою, точно знала, а зараз немає. Окрім кіно зайнята в театрі. Я граю в театрі імені Станіславського. У мене була мрія — хотіла зіграти Джульєту. І ось я граю в «Ромео і Джульєті».

— Чим зараз зайнята?

— Скрізь хочеться себе спробувати, самовиразитися. До сцени немає відношення як до повсякденної роботи. Потрібно не боятися міняти життя. Не дивлячись на те, що зйомки в «Батькових дочках» закінчилися, мій робочий графік все ще щільний. Завершилися зйомки серіалу «Достоєвський» режисера Володимира Хотіненко, де я граю юну Софью Ковалевську. Є пропозиція про участь в різних проектах.

Тетяна Хорошилова

Фото: Сергій Савостьянов

МОСКВА — КАТЕРИНБУРГ — МІНСЬК

Наш історичний вибір – незалежна, сильна і процвітаюча Білорусь

Александрійські позбавленці, або Збита шкала російської поезії

Ключі від виборів в Білорусі знаходяться в кишені народу

Ворон ворону.

У Білорусі сьогодні наголошується День білоруської писемності

This entry was posted in Куди далі?. Bookmark the permalink.