Торгівлі — свободу
23 листопада в Женеві Європейська асоціація вільної торгівлі (ЕАСТ) і Митний союз Білорусі, Росії і Казахстану підписали спільну заяву про початок переговорів за угодою про вільну торгівлю. Це важливий крок. «Угода з Митним союзом представляє великий інтерес для Швейцарії, — пише газета Le Temps. — Цей регіон є п’ятим за об’ємом торгівлі для країн — членів асоціації».
Позитивним же моментом для країн — учасниць ТС є розширення можливостей збільшити свій товарообіг, залучити інвесторів і технології з європейських країн. За словами президента конфедерації Доріс Лейтард, угоди про вільну торгівлю стосуються інвестицій, захисту інтелектуальної власності, сфери послуг і державних контрактів.
Ще одна хороша новина. Минулого місяця Білорусь отримала в «Північному вимірі» статус страни–наблюдателя разом з США і Канадою. Міністр закордонних справ Норвегії Йонас Гар Стере особливо підкреслив: «Добре, що Білорусі офіційно даний статус страни–наблюдателя «Північного виміру», тому що держава вже бере участь в практичній роботі в регіоні».
Нагадаю, що і глава МЗС Польщі Радослав Сікорський під час недавнього візиту до Мінська обіцяв особисту підтримку участі Білорусі в програмі ЄС «Північний вимір».
Держави «Північного виміру», в який входять регіони від Норвезького, Баренцева і Карського Морея до побережжя Балтійського моря, також виявили готовність працювати з Митним союзом.
Неважко відмітити, що участь Білорусі в регіональних об’єднаннях вітається як на заході, так і на сході, все більше загальних проектів просувається як з півночі, так і з півдня. Бурхливе зростання регіональних союзів і об’єднань представляє широке поле для геополітичного маневру.
Тим часом і Захід пропонує нові ініціативи.
Меркель сказав — Меркель зробила?
Колишній помічник держсекретаря США по європейських і євразійських справах Девід Меркель, аналізуючи вибіркову кампанію в нашій країні, пише: «Сполучені Штати повинні знаходити після цих виборів нові можливості для того, щоб тримати двері відкритими для поліпшення стосунків з Білоруссю в тісній співпраці з ЄС. Нам потрібна така політика, яка веде пошук можливостей для просування наших принципів і інтересів в стосунках з Мінськом сьогодні, а не після відходу Лукашенко».
Показово, що стаття, розміщена на сайті CEPA (Center for European Policy Analysis), озаглавлена так: «Україна, Молдова, Білорусь: союзники в режимі чекання». Саме від цих країн, на думку автора, залежить політичне майбутнє континенту.
«Мрія про єдину, вільну і мирну Європу залишиться не до кінця реалізованої, поки такі країни, як Україна, Молдова і Білорусь, не знайдуть своє місце в загальноєвропейському будинку», — пише в своїй статті Девід Меркель. І задається питанням: «Як же ми можемо посприяти прогресу в цих країнах, не відкриваючи при цьому двері до вступу в НАТО і ЄС? Як можемо ми укріпити стабільність, не надаючи цим країнам можливість членства в евроатлантических структурах?»
Вашингтонський аналітик пропонує проявити «велику готовність до вирішення тих питань, які важливі для інтересів Америки, а також для України, Молдови і Білорусі». На його думку, найважливішим тут є підтримка суверенітету і національної незалежності.
Звичайно, переконання американців на майбутнє нашого регіону ніколи не обходяться без месседжей у бік Росії. Ось і Девід Меркель пише, що «Сполучені Штати повинні стримувати кремлівські амбіції, чітко заявляючи про те, що Москва не володіє привілейованою сферою впливу на своїх сусідів».
Варіанти співпраці
«Процес приватизації в Білорусі змусив сусідні країни, зокрема Польщу і Литву, визнати той факт, що їх нинішнє відношення до Президента Лукашенко лише підштовхує його і всю країну в обійми Москви», — пише він. Нинішній розворот європейців у бік Мінська Девід Меркель вітає. «Це не говорить про те, що Мінськ переорієнтовувався на захід, проте дані події понизять його залежність від Росії і допоможуть йому різноманітити варіанти співпраці на той випадок, якщо Москва в своїх діях стане настирливішою».
«Ми не прагнемо до того, аби Україна, Молдова або Білорусь відійшли убік від Москви, але ми можемо надати їм підтримку у пошуках дороги до загальноєвропейського будинку», — укладає автор статті.
Таке думка шанованого аналітика. Втім, політики діють в тому ж напрямі. Недавно проходил XIII Мінський форум, де обговорювалися найзлободенніші питання белорусско–европейского діалогу. Офіційний Мінськ був представлений Главою Адміністрації Президента Володимиром Макєєм, а канцелярія Ангели Меркель направила на форум федерального міністра по особливих дорученнях Рональда Пофалла.
Пряма мова
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський:
«Зараз виключно поважно, аби «Східне партнерство» сприймалося не лише як ініціатива багатобічної співпраці в рамках європейської політики добросусідства, але як комплексний європейський проект на сході. Ключовими зараз є фінансові питання. Це недивно — наші східні сусіди хотіли б, аби потік європейських грошей змінив їх долю.
.Восточноевропейские суспільства хочуть завершити справу трансформації в своїх країнах, а міграція звідти в ЄС має трудовий і тимчасовий характер. Інакше йде справа з суспільствами позаєвропейського півдня, де виїзд до Європи набуває масового характеру, а більшість іммігрантів ставлять собі мету оселитися в ЄС на постійній основі».
Автор публікації: Віка БІЛИХ