Як по нотах

Білоруські діячі мистецтва стали зірками шаляпинских вечорів в Уфі

XIII МІЖНАРОДНИЙ фестиваль оперного мистецтва «Шаляпінськие вечора в Уфі» за традицією відкрився прем’єрою. На сцені Башкирського державного театру опери і балету в четвертий раз за його історію поставили оперу Олександра Бородіна «Князь Ігор». До речі, цього року виконується 120 років з часу першого представлення цієї опери в Маріїнськом театрі в Петербурзі.

Остання уфімська версія знаменитого класичного твору побачила світло завдяки блискучому творчому союзу. Режіссером–постановщиком виступив заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Національної театральної премії «Золота маска» Георгій Ісаакян, музичним керівником і дирижером–постановщиком — заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії Білорусі, лауреат «Золотої маски» Олександр Анісимов, художником–постановщиком — лауреат Держпремії Республіки Білорусі і теж «золотомасочник» Ернст Гейдебрехт (Німеччина), з 1984 по 1990 рік що працював головним художником Великого театру Білорусі, а також молодий і подаючий великі надії хореограф Башкирського театру Рінат Абушахманов.

Прем’єра мала оглушливий успіх. Певну роль в цьому зіграло і те, що партію хана Кончака виконав знаменитий оперний бас — народний артист Башкортостана, а з недавніх пір — міністр культури Республіки Башкортостан Аськар Абдразаков. Досвідчена уфімська публіка з нетерпінням чекала, яким буде нове прочитання епічного твору, що відрізняється, на думку театральних критиків, певною статичністю.

— Сказати нове слово в такій класиці і хрестоматії, як «Князь Ігор», — амбітне завдання, і по молодості в цьому напрямі я неодноразово осмілювався в театрах Америки, Франції і Білорусі, — розповів кореспондентові «Союзу» Олександр Анісимов, для якого ця опера, — в числі коханих. — Тепер же, з досвідом, встають завдання поскладніше: прочитати текст як можна ближче до задуму композитора, з повагою і пієтетом перегортати сторінки партитури, що редагуються великими композиторами Бородіним, Рімським–корсаковим і Глазуновим. І все-таки та обставина, що партитура опери не закінчена Бородіним, дає стимул-реакцію для народження і втілення цікавих ідей і задумок. Я давно хотів здійснити свою давню мрію — донести свої ідеї в співдружності з такими майстрами, як Георгій Ісаакян і Ернст Гейдебрехт.

Як би не говорили про прихильність до класики, як підкреслив Георгій Ісаакян, у сучасних художників завжди буде сучасне бачення.

— Ми не можемо поставити оперу Бородіна такий, якою вона була сто років тому, для цього всі реалії мають бути столітній давності. Тому шукаємо вихід в культурологічній грі з традиціями древнього російського іконопису, народного лубка і російського авангарду, — сказав він. — А костюми Гейдебрехта можна виставляти як окреме шоу.

Для додання спектаклю динаміки постановники застосували кінематографічний прийом швидкої зміни місця дії, змінили і послідовність картин, а «Половецькі танці» об’єднали із завершальною картиною опери.

«Князь Ігор» — не єдиний спектакль фестивальної афіші, в якому беруть участь білоруські майстри мистецтв. Наприклад, заголовну партію в опері «Іоланта» виконала тричі дипломант Національного театрального фестивалю «Золота маска» Ірина Крікунова, виступаюча на сцені Великого театру Республіки Білорусі.

Гульназ Данілова

Фото: Олександр Данілов

УФА — МІНСЬК

Posted in Влада і суспільство | Comments Off on Як по нотах

Обговорені пріоритетні завдання банківсько-фінансового сектора Узбекистану

12 грудня поточного року в Ташкенті відбувся семінар, в якому взяли участь керівні співробітники Центрального банку Республіки Узбекистану, Асоціації банків Узбекистану, комерційних банків, небанківських кредитних організацій і ін.

Захід був організований в цілях своєчасного і якісного виконання завдань, поставлених перед банківською системою в доповідях Президента Республіки Узбекистану 12 листопада 2010 року на спільному засіданні Законодавчої палати і Сенату Олій Мажліса і на торжествах, присвячених 18-ій річниці Конституції Республіки Узбекистану, 7 грудня поточного року, а також вказаних в Постанові Президента Республіки Узбекистану Про пріоритетні напрями подальшого реформування і підвищення стійкості фінансово-банківської системи республіки в 2011-2015 роках і досягнення високих міжнародних рейтингових показників від 26 листопада 2010 року.

На семінарі була детально обговорена Концепція по подальшому поглибленню демократичних реформ в країні і розвитку цивільного суспільства. Зокрема, було відмічено, що стійко високі темпи зростання, стабільність і надійність створеної фінансово-банківської системи, успішні структурні перетворення в економіці знаходять сьогодні своє визнання світової громадськості, а також таких авторитетних міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний валютний фонд, Усесвітній банк, Азіатський банк розвитку та інші. Так, протягом останніх 20 років ВВП Узбекистану виріс в 3,5 разу, у тому числі на душу населення в 2,5 разу, а реальні доходи населення виросли в 3,8 разів.

В той же час, учасниками семінару було підкреслено, що фінансово-банківська система довела свою стабільність і стійкість і її подальше зміцнення тісно пов’язано із залученням приватного капіталу шляхом формування законодавчих основ для створення таких фінансових інститутів, як приватні банки, лізингові і страхові компанії засновані на приватному капіталі, кредитні союзи і мікрофінансові організації.

Нагадаємо, що на засіданні, присвяченому 18-ій річниці Конституції Республіки Узбекистану, зважаючи на дуже важливу роль, вплив і важливість малого бізнесу в розвитку держави і суспільства, 2011 рік було оголошено Президентом Роком малого бізнесу і приватного підприємництва.

Сьогодні малий бізнес і приватне підприємництво перетворюється на гарантію і опору соціальної і політичної стабільності нашого суспільства. Так, якщо в 2000 році доля малого бізнесу у внутрішньому валовому продукті країни складала 30%, то за підсумками 2010 року цей показник складає майже 53%.

На заході було відмічено, що для досягнення ефективних результатів в майбутньому необхідно приймати практичні заходи по удосконаленню системи видачі среднесрочночних і довгострокових кредитів для модернізації і технічного оновлення виробництва суб’єктам малого бізнесу і вирішенню наявних проблем.

Крім того, учасники заходу проаналізували Постанову Президента Республіки Узбекистану Про пріоритетні напрями подальшого реформування і підвищення стійкості фінансово-банківської системи республіки в 2011-2015 роках і досягнення високих міжнародних рейтингових показників від 26 листопада 2010 року.

Основна мета Постанови – подальше поглиблення реформування і підвищення стійкості фінансово-банківської системи республіки, кардинальна зміна підходів і систем оцінки діяльності банків і всієї фінансово-банківської системи, забезпечення виходу на вищий рівень організації банківської діяльності відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, стандартів і оцінних показників.

На семінарі були дани роз’яснення по реалізації заходів, необхідних для досягнення прогнозних параметрів розвитку банківсько-фінансової сфери, а також мікрофінансового і небанківського фінансового сектора протягом 2011-2015 років відповідно до Постанови Президента Республіки Узбекистану.

Планується, що подібні семінари будуть проведені і в інших регіонах нашої країни.

Posted in Ситуація в світі | Comments Off on Обговорені пріоритетні завдання банківсько-фінансового сектора Узбекистану

Помер Володимир Бабічев

Володимир Степанович обирався депутатом Держдуми. З 2003 по 2006 р. – Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в Республіці Казахстані

Російська газета, 16 грудня

15 грудня 2010 року на сімдесят другому році життя раптово помер член Поради Федерації – представник в Пораді Федерації від законодавчого (показного) органу державної влади Республіки Калмикії Бабічев Володимир Степанович.

Володимир Степанович народився 11 січня 1939 року в с. Садове Сарпінського району Калмицької АССР.

Після закінчення в 1962 році Волгоградського інституту інженерів міського господарства працював майстром Ремстройуправленія Міністерства житлово-комунального господарства Калмицької АССР.

У 1969 році очолив міністерство комунального господарства республіки. З 1974 по 1978 р. – заступник голови Поради Міністрів Калмицької АССР. У 1978 р. В.С. Бабічев закінчив очну аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, успішно захистив дисертацію на здобуття вченої міри кандидата історичних наук. З 1981 по 1991 р. працював в Астраханському обкомі КПРС, потім – в ЦК КПРС. З 1991 по 1994 р. – заступника гендиректора АООТ Газмаш. З 1994 по 1998 р. – міністр, керівник апарату уряду РФ.

Володимир Степанович обирався депутатом Держдуми скликання 1996-1999 років, працював в Комітеті Держдуми у справах Федерації і регіональній політиці. У 2000 – 2001 рр. – радник керівника апарату уряду РФ, міністра Російською Федерациі І.І. Шувалова.

З 2003 по 2006 р. – Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в Республіці Казахстані.

У Пораді Федерації Бабічев Володимир Степанович працював в Комітеті Поради Федерації у справах СНД, в Комісії Поради Федерації з взаємодії з Рахунковою палатою Російської Федерації, в Комісії Поради Федерації з природних монополій.

Володимира Степановича відрізняли високий професіоналізм, багатющий життєвий досвід, спокій, мудрість і чуйність. Він був справжнім государственником, що віддавав всі свої сили роботі на благо країни.

У 1971 р. В.С. Бабічев був нагороджений медаллю За трудову доблесть. Потім – орденом Трудового Червоного Прапора, орденом За заслуги перед Вітчизною IV міри, відзнакою За бездоганну службу XXX років. Його праця відмічена вдячностями президента РФ, почесними грамотами уряду РФ, вдячністю голови Поради Федерації, медаллю Порада Федерації. 15 років, багаточисельними вдячностями міністерств і відомств РФ.

Світла пам’ять про Володимира Степановича збережеться в серцях всіх, хто знав його і працював поряд з ним.

Голова Поради Федерації Сергій Міронов

члени Поради Федерації, працівники Апарату Поради Федерації

Posted in Чом би і ні | Comments Off on Помер Володимир Бабічев

Нурсултан Назарбаєв вручав винагороди на честь майбутнього Дня незалежності

К.Масимов: Нурсултан Абішевіч, я думав, мене нічого не може схвилювати. Виявляється, це дуже хвилюючий момент. Ось. Дев’ятнадцять років незалежності. І незалежний Казахстан побудований Вами, з цим ніхто посперечатися не може. Кожен громадянин Казахстану щасливий сказати, що я живу в такій великій країні

Ярослав Красиенко, Прем’єр розхвилювався. Сьогодні в Астане на церемонії вручення вищих державних винагород глава уряду Карім Масимов отримав з рук Нурсултана Назарбаєва орден Першого Президента і виголосив ті ж слова, які говорив без малого чотири роки тому, на самому початку своєї кар’єри першого керівника казахстанського Кабінету міністрів. Момент вручення ордена Каріму Масимову удалося зробити по-справжньому зворушливим.

Карім Масимов, прем’єр-міністр РК:

– Нурсултан Абішевіч, я думав, мене нічого не може схвилювати. Виявляється, це дуже хвилюючий момент. Ось. Дев’ятнадцять років незалежності. І незалежний Казахстан побудований Вами, з цим ніхто посперечатися не може. Кожен громадянин Казахстану щасливий сказати, що я живу в такій великій країні, яка називається Республіка Казахстан. Я щасливий, що у мене є такий Президент. Нурсултан Абішевіч, я говорив це прилюдно, хочу сказати ще раз: я був Вашим помічником, я зараз є і я залишуся Вашим помічником назавжди.

Винагороду, яку заснували всього кілька місяців тому, панові Масимову негайно допоміг закріпити на лацкані піджака друга людина в державній ієрархії – спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв. А ось блакитну стрічку, яка додається до ордена, прем’єрові довелося надівати самостійно, що вийшло у нього далеко не з першого разу. А Нурсултан Назарбаєв, тим часом, готувався побачити своїми очима відразу всю політичну, спортивну і бізнес-еліту Казахстану. Таке рандеву відбуваються регулярно напередодні Дня незалежності. Президент в такі моменти коротко підводить підсумки року: головними з них цього разу виявилися успішно проведений саміт ОБСЄ і стрімке зростання казахстанського ВВП. А потім глава держави вирішив пояснити громадянам, чому політика – це, згідно відомій думці, концентроване вираження економіки. І якщо хто думає, що Митний союз і ЄЕП – це загроза незалежності, він сильно помиляється.

Нурсултан Назарбаєв, Президент Республіки Казахстану:

– Економічна інтеграція не ущемлює незалежність, територіальну цілісність Казахстану, багатовекторність нашої зовнішньої політики. Навпаки, укріплює країну і відкриває нові можливості здійснення індустріальної політики. Незалежний Казахстан з честю здолав неймовірно важкий рубіж двох тисячоліть. Пройдено критичне десятиліття двадцять першого століття! Ми знайшли свою дорогу, яка зробила нас єдиною і сильною сучасною нацією. Це найголовніший підсумок 19 років нашої незалежності.

Posted in Чом би і ні | Comments Off on Нурсултан Назарбаєв вручав винагороди на честь майбутнього Дня незалежності