Вчора в Палаці Республіки відкрилося Всебелорусськоє народне зібрання. Це, як відзначив у вступному слові Президент, доленосна подія відбувається в четвертий раз в суверенній історії нашої молодої держави. Дві з половиною тисячі делегатів зі всіх кінців Білорусі, які представляють повноцінний зріз нашого суспільства, повинні підвести підсумки минулої п’ятирічки і визначити напрям, в якому розвиватиметься країна найближчими роками.
Відкриваючи збори, Олександр Лукашенко розповів, що спочатку, в 1996 році, ідея полягала у встановленні прямої, без яких би то не було посередників, зв’язку з суспільством і розвитку тієї політичної культури, яка властива білорусам. Всенародні збори посилають до нашої древньої історії. Коли народні віче збиралися в древньому Полоцке і Турове. «Ми відродили і продовжуємо цю добру традицію», — сказав Президент.
Коли в Мінську збиралися перші збори Всебелорусськоє, ніхто ще не міг напевно сказати, в що розвинеться ця ідея відродженого народного віче. Сьогодні значення заходу в суспільно-політичному житті країни вже чітко викристалізувалося.
Перші збори, нагадав Президент, проходило в критичний період життя країни: «Саме тоді, радячись з народом, ми зробили свій вибір — еволюційна дорога, а не шокова терапія з пограбуванням більшості людей і збагаченням купки наближених до влади».
Другий з’їзд увійшов до історії, тому що на нім була сформульована і прийнята за основу сучасна модель розвитку країни, яку сьогодні всі знають як білоруську модель.
На третіх зборах Всебелорусськом були поставлені високі цілі в соціально-економічному розвитку країни. Стратегічним завданням стала побудова «держави для народу», в центр всієї державної політики була поставлена звичайна людина з його щоденними турботами, потребами і інтересами.
«Вирішення попередніх зборів дозволили Білорусі відбутися як незалежній державі», — упевнений Олександр Лукашенко. Це, напевно, найважливіший проміжний підсумок розвитку нашої країни.
Кожен делегат, що приїхав вчора в Палац Республіки, представляє певний колектив, організацію, в кожного є свої погляди на вирішення існуючих завдань. Після виступу Президента вони роз’їхалися для роботи по секціях. Там була продовжена розмова про перспективні плани країни. Підсумком цієї великої колективної роботи повинна стати Програма соціально-економічного розвитку на 2011 — 2015 роки.
Депутати Палати представників, члени Поради Республіки і представники районних Порад депутатів на чолі із спікером нижньої палати Парламенту Володимиром Андрейченко працювали на ЗАТ «атлант».
Спершу — екскурсія. Делегатам запропонували поглянути, як збираються холодильники і пральні машини, що вже стали невід’ємною частиною інтер’єру багатьох будинків і квартир не лише в Білорусі. Пройшлися по цехах обробки металу, пластмас, збірки, заглянули в автоматичну диспетчерську — «серце» підприємства, звідки можна спостерігати за всім технологічним процесом. Нарешті відвідали виставковий зал — свого роду експозицію досягнень, де представлена вся лінійка продукції. Гідом виступив керівник підприємства Віктор Шуміло.
Основний орієнтир — на покупця. Ось приклад. «Новій продукції у нас 20 відсотків, — відзначає В.Шуміло. — З одного боку, це дуже дорого, але з іншої — споживач хоче бачити новий модельний ряд». Конкретні пропозиції були висловлені і на адресу делегатов–депутатов, які ухвалюють закони. Наприклад, по управлінню власністю, акціонуванню, ринку коштовних паперів. Загалом, ті питання, які безпосередньо зачіпають найбільші білоруські підприємства.
З тематики розмова була досить широкою. Наприклад, голова Славгородського районної Поради депутатів Тетяна Конончук говорила про необхідність подальшого підвищення якості життя людей на селі. Вона вважає, що потрібно розвивати інформаційні технології. Наприклад, збільшувати кількість банкоматів і инфокиосков. Хоч зарплата давно приходить на пластикові картки, розрахуватися по ним частенько проблема не те що в селах, навіть в агрогородках. На весь населений пункт — єдиний платіжний термінал — в магазині. Прогрес не стоїть на місці. Вирішувати такі проблеми потрібно оперативно.
Глави дипломатичних місій, іноземні гості, представники білоруських діаспорів за кордоном відвідали «Белкоммунмаш». Керував секцією міністр закордонних справ Сергій Мартинов. Традиційну екскурсію по виробничих цехах доповнила демонстрація можливостей нового тролейбуса четвертого покоління. Він, як виявилось, може їхати і не чіпляючись за дроти. І навіть нахилятися на один бік так, що сходинка практично стосується землі. Гості оцінили. Багато хто був здивований, окрім, мабуть, посла Сербії Сречко Джукича. У нього на батьківщині ці тролейбуси вже курсують по вулицях.
Роздивляючись сучасну білоруську техніку, летчик–космонавт, двічі Герой Радянського Союзу Петро Клімук сказав мені, що тролейбуси і автобуси це, звичайно, добре. «Але головне, що в своїй промові перед Всебелорусським зборами Президент приділив велику увагу розвитку космічної галузі. Адже те, що випускає, наприклад, білоруський «Пеленг», роблять всього декілька підприємств в світі», — відмітив космонавт.
Минулі п’ять років були дуже важкими для всіх, але Білорусь вийшла зі світових труднощів гідно — таку думку висловлюють зарубіжні гості і іноземні білоруси. «Звертає увагу те, що основний акцент Президент зробив на соціальній складовій — їй була присвячена велика частина доповіді, — поділився своїми враженнями Сергій Лебедев, голова Виконавського комітету — виконавчий секретар СНД. — Цілі, які були проголошені, думаю, будуть підтримані білоруським народом. І ще я рад тому, що в Білорусі зберігається спокійна обстановка. А країна залишається активним учасником СНД незалежно від каких–то там шорсткостей». Соціальна орієнтація в політиці і економіці — це велике досягнення країни, вважає Джузеппе Карбоне, почесний консул Білорусі в італійській Сардінії. «Адже Білорусь показала світу, що у неї є своя дорога і він вірний. Треба порівнювати не з Італією, а з тими країнами, які мали такі ж стартові можливості, — упевнений Джузеппе Карбоне. — Мені сподобалося, що Президент чесно визнав, що є і недоробки. Скажу, що проблема дебюрократизации дуже знайома і італійцям. Ми теж з нею боремося».
У Азербайджані є Загальні азербайджанські збори. З’їжджаються азербайджанці зі всього світу. І президент Ільхам Алієв завжди бере участь в заході. Кямал Абдуллаєв, ректор Бакинського слов’янського університету, говорить, що обоє зборів дуже схожі: «Я дуже вражений. Президент, коли говорив про друзів, він назвав Азербайджан. У нас дійсно склалися довірчі стосунки, країни сильно зближувалися. Багато в чому, упевнений, завдяки особистій дружбі наших президентів. А особисті стосунки багато що означають. І перш за все для народів».
Те, що народ може взяти участь у виборі майбутнього своєї країни, «це дуже важливий принцип демократії», вважає Мартін Відовіч, архієпископ, Апостольський нунцій Римсько-католицької церкви в Білорусі. «Люди беруть участь в процесі, вони працюють потім разом над досягненням цілей». Кажучи про розвиток стосунків держави і католицької церкви, Мартін Відовіч відмітив, що останніми роками вони вийшли на абсолютно інший рівень: «Це не можна не вітати. Чисте історичні нюанси. Але головне, що будь-які проблеми вирішуються. І вирішуються на користь простих людей».
Обговорення Програми соціально-економічного розвитку проходило вчора в десяти секціях на найбільших підприємствах Мінська і Мінської області. Делегати відвідали ВАТ «МАЗ», Мінський електротехнічний завод імені В.І.Козлова, МТЗ, Мінський моторний завод, ВАТ «Амкодор», ВАТ «Керамін», Смольовічськую птахофабрику, агрокомбинат «Ждановічи», агрокомбинат «Дзержінський», ВАТ «Коммунарка», ВАТ «Елема», СООО «Даріда». А також Командно–інженерний інститут МНС, Національну бібліотеку, Білоруський державний університет фізичної культури, Білоруський національний технічний університет і Національну академію наук. Учасники форуму на практиці вникнули у всі нюанси найважливішого для країни перспективного документа.
Сьогодні Всебелорусськоє народне зібрання продовжить свою роботу. Делегати зберуться в Палаці Республіки і продовжать обговорення планів на п’ятиліття.
Автори публікації: Ігор КОЛЬЧЕНКО, Дмитро УМПІРОВІЧ, Ірина ЮЗВАК