Про валютно–финансовой систему
Світовій економіці необхідна нова валютно–финансовая система, заявив глава Усесвітнього банку Роберт Зеллік. Втім, виходячи з його пропозиції, все нове — це добре забуте старе.
Річ у тому, що фінансист пропонує знову прив’язати світові валюти до золота, як це було до 1971 року. Після того, як американський президент Никсон відмовився обмінювати долари на злитки, гроші, так би мовити, пішли у вільне плавання. Сформувалася нова система з абсолютно вільними курсами. Підсумком її розвитку стала нинішня фінансово-економічна криза. «Не дивлячись на те, що в підручниках золото називають застарілим еквівалентом грошей, в реальності ринки до цих пір використовують золото як альтернативну валюту», — виправдовує Зеллік свою теорію. Хоча головне, здається, в іншому: якщо нічого не намагатися змінити, то третя світова війна виявиться не ядерною, а валютною. Перші попереджувальні залпи вже прозвучали. Саміт «великої двадцятки», що стартує на цьому тижні в Сеулі, перетворюється на мирні переговори.
Найбільш гостре протистояння разво
рачивается зараз між двома найбільшими економіками — США і Китаєм. У каком–то сенсі це, напевно, передвісник їх майбутнього суперництва за лідерство в світі. Вашингтон неодноразово звинувачував Пекін в штучному заниженні курсу юаня, що сприяє повені американського ринку дешевими товарами made in China. Проте самі США роблять абсолютно те ж саме: американські власті мають намір девальвувати курс долара, аби підтримати свою економіку. Федеральна резервна система оголосила про намір виробити 600 мільярдів хрустких зелених купюр. Останні держави, аби якось вберегтися від цієї маси грошей, не підкріпленої реальними активами, теж знецінюють свої гроші. Фактично валютна війна вже почалася — і в цій ситуації, можливо, лише золото залишається надійним активом.
Загальна сума антикризових витрат американського ЦБ перевалила за 2 трильйони доларів, а разом з урядовими витратами складає більше 3 трильйонів. З обліком же засобів, виділених на порятунок страхових компаній і іпотечних агентств, сума підтримки ще більша. Взагалі, заходи, на які пішли для боротьби з кризою в Білому домі, воістину є безпрецедентними. Нульової ставки рефінансування в історії Штатів ще не було ніколи. Тим часом успіхи доки досягнуті досить скромні: рецесія припинилася, але темпи зростання економіки залишаються украй низькими і в 2010 році, ймовірно, не перевищать 2 відсотків. Жодних поліпшень не видно на ринку житла, а безробіття продовжує вагатися в діапазоні 9,5 — 10 відсотків (найвищий показник майже за десятиліття). Власне, саме тому власті зважилися на нову порцію стимулювання. Які будуть її результати, покаже час. Тим часом неприємні наслідки такого рішення помітні багатьом вже зараз.
Як вважає замміністра фінансів КНР Чжу Гуаняо, черговий приплив спекулятивного капіталу стане шоком для світових ринків. «Створюється відчуття, що вони не розуміють всю лежачу на них відповідальність і не думають про вплив цього рішення на ринки», що розвиваються, — відмітив чиновник.
Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле також зробив декілька дуже різких заяв відносно дій ФРС. Він заявив, що у нього складається враження про «безпорадність» США, додавши, що вливання грошей не вирішить проблему. При цьому він переконаний, що американські проблеми «ні в якому разі не пов’язані з недоліком ліквідності». За оцінкою міністра, «США за допомогою інших засобів роблять те, в чому докоряють Китаю». При цьому «інструменти різняться, а цілі переслідуються однакові», відмітив міністр фінансів ФРН, додавши, що страждають від таких дій також і європейці.
Аби проілюструвати тиск, який буде надано на Барака Обаму на саміті в Сеулі, британська газета Guardian розповідає своїм читачам анекдот, дія якого відбувається в майбутньому, років отак через 20. «Чому приходять в занепад великі нації?» — ставить китайський професор питання своїм студентам, демонструючи графік економічного краху США. «Та тому що ми скупили їх борги і тепер вони працюють на нас», — пояснює він під радісний сміх аудиторії. Смішно? — задається питанням газета, і сама ж відповідає: — Та не дуже, тому що, якщо убита кризою Америка загубить економічне лідерство, її місце негайно займе Китай. Що і відбувається.
У Міжнародному валютному фонді проведена найбільша за минулі шість десятиліть реформа. Днями змінився склад головного органу МВФ — виконавчої поради. У нього входять 24 людини. Вони приймають вирішення про виділення кредитів і тому подібне Тепер число членів поради, що представляють європейські країни, зменшилося на 2 на користь держав, що розвиваються. Віднині Китай буде третьою по впливу державою в МВФ (після США і Японії), Німеччина, Великобританія і Франція вимушені потіснитися. Звичайно, це поки що не якісні, а кількісні зміни в світовій валютно–финансовой системі, але, здається, це лише почало.
Автор публікації: Ігор КОЛЬЧЕНКО