Після трьох століть іспанського владицтва Гватемала в 1821 г стала незалежною державою, але і досі така довгождана свобода не принесла цій країні ні благоденствування, ні стабільності.
Близько 2000 г до н.е. на землях нинішньої Гватемали зародилася і почала свою дорогу до розквіту древня цивілізація майя: перші міста-держави з’являлися тут впродовж I тисячоліття до н.е. Звідси майя стали мігрувати на території сучасного Гондурасу і Колумбії.
Проте до X-XI вв. цивілізація майя ослабіла, і цим відразу ж скористалися племена тольтеков, мексиканських індійців. Незабаром велика частина міст майя виявилася розорена. Хоча від минулої величі міст-держав залишилися лише руїни, до цих пір близько 40% населення Гватемали складають нащадки майя.
У 1523 г почалася епоха колонізації Центральної Америки Іспанією, що супроводжується кривавими битвами.
Врешті-решт індійці поступилися своїми володіннями конкістадорам. У 1563 г Гватемала стала колонією Іспанії в оригінальному ранзі віце-капітанства. Життя під контролем Іспанського королівства не принесло корінним жителям країни нічого хорошого: іспанці почали улаштовувати тут свої плантації з обширними угіддями, розробляти родовища металів (переважно золото і срібло), а в індійцях завойовники бачили лише дешеву робочу силу, повне безправ’я якої малося на увазі.
Свобода прийшла до Гватемали лише в 1821 р., але ціна її була надзвичайно високою: декларації про незалежність держави передувала війна за незалежність колоній Іспанії. У 1822 г Гватемала прилучилася до Мексиканської імперії, але не прошло і року, як знов виявилася незалежній унаслідок розпаду імперії.
Проте скоро стало ясно, що сама по собі незалежність — ще не гарантія нового життя. Суперництво ліберальної і консервативної партій вилилося в громадянську війну 1839-1840 рр. Верх взяли консерватори, і президентом став селянин Рафаель Каррера (1814-1865), що повернув країну в реалії колоніального періоду. Рівень економічного розвитку застиг на мертвій точці: держава ледве зводила кінці з кінцями, і лише за рахунок експорту природних ресурсів.
Але і після смерті Рафаеля Каррери державний лад Гватемали як і раніше визначала консервативна ідеологія, що очолює тут. Застій припинився лише після 1871 р., коли після державного перевороту в життя стали втілюватися давно назрілі реформи.
Прокладалися залізниці, незабаром Гватемала стала поставляти на світовий ринок каву, американські компанії відкривали тут свої філії. Але в 1898 г керівництво знову змінилося, і на політичну арену вийшов Мануель Кабрера. Він вів не цілком чесну гру, не гидуючи фальсифікацією результатів голосувань, і до тридцятих років XX ст в державі знов назріла економічна криза. Лише у період, званий в цій країні Весняним десятиліттям (1944-1954), завдяки демократичним реформам в житті Гватемали настала довгождана відлига. Її змінила черга військових переворотів, диктаторських по цілях.
У 2007 г на президентських виборах перемогу знов отримав колишній генерал, а нині бізнесмен лівоцентристських переконань Альваро Колом, але доки чудес в економіці Гватемали не сталося.
Гватемала нового тисячоліття не так далеко пішла в своєму розвитку від XIX ст, бідність як і раніше залишається бичем країни і лише сільське господарство і дари природи допомагають місцевим жителям отримувати хоч би мінімальний дохід.
За свою історію Гватемала зазнавала немало природних катастроф великої руйнівної сили, що незрідка позбавляли масу людей даху. На території цієї країни розташовано 33 вулкани. Велика частина з них давно міцно спить, проте три з них все ще представляють серйозну загрозу для навколишніх земель.
В більшості випадків утрату наносять не лавові потоки, а землетруси, супроводжуючі зростання тектонічної активності. Сили землетрусу, викликаного вулканом Агуа, що діє, в 1773 р., вистачило для того, щоб стерти з лиця землі першу столицю колонії, нині відому як Стара Гватемала (у 1776 г головне місто було перенесене, і місцеві жителі, недовго думаючи над назвою для нової столиці, охрестили його Новою Гватемалою). У 1976 г від землетрусу постраждала і Нова Гватемала — майже все місто було зруйноване. Загрозу представляє і вулкан Пакайя, що прокинувся в 1965 г, один з найактивніших вулканів в світі.
Туристи незрідка додають в програму своєї подорожі відвідини Гватемали із-за безлічі міст, що частково збереглися з часів розквіту цивілізації майя. Особливий інтерес до цієї культури підігрівається відкриттями, зробленими при вивченні так званого календаря майя: на їх підставі одні дослідники роблять сенсаційний вивід, що в 2012 г можливий кінець світу, інші ж тлумачать передбачення майя лише як завершення циклу сонячного календаря.
Ступінчасті піраміди в Ель-Мірадор (Ель-Тігре і Ла-Данта), що уціліли до наших днів, по своїй популярності сповна можуть змагатися із знаменитими єгипетськими пірамідами — подаруй саме вони в першу чергу залучають до Гватемали мандрівників зі всього світла. Ці споруди розташовані недалеко від мексиканського кордону, і за довгі роки забуття вони встигли так зарости деревами, що здалека не відразу можна розпізнати в зелених піднесеннях древні споруди майя. На вершині одній з пірамід Ла-Данте зберігся храм майя. Знахідкам, зробленим археологами в ході роботи на розвалинах древніх гватемалських міст майя, присвячена величезна колекція Національного музею археології і етнографії в столиці країни.
При всій привабливості образу Гватемали, її не можна назвати успішною і самодостатньою державою. Торгівля сільськогосподарською продукцією і природними ресурсами і в XXI ст — як і раніше основа економіки цієї країни. Але багатства рідних земель не приносять основної частини населення великих доходів, і багато людей насилу містять свої сім’ї: 54% тринадцатимиллионного населення Гватемали залишається за межею бідності, при цьому лише 3,2% Гватемали не мають постійного місця роботи. Як наслідок, країна вже давно придбала погану славу не лише як посередника в трафіку наркотичних речовин на дорозі між Південною і Північною Америкою, але і як постачальник наркотиків за рубіж. Сподіваючись хоч якось поправити своє фінансове положення, деякі жителі Гватемали заробляють вирощуванням опийного маку: за даними 2005 р., на території країни було близько 100 га земель, засіяних цією забороненою культурою.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Офіційна назва: Республіка Гватемала.
Форма правління: президентська республіка
Адміністративне ділення: 22 департаменти.
Столиця: Гватемала, 942 348 чіл. (2010 р.).
Найбільші міста: Гватемала, Кесальтенанго, Еськуїнтла, Масатенанго, Пуерто-Барріос, Антігуа.
Мови: іспанський, індіанські мови.
Релігії: католицизм, протестантизм, культи індійців майя.
Грошова одиниця: кетсаль.
Найбільші річки: Мотагуа, Усумасинта.
Найбільші озера: Ісабаль, Атітлан.
Головні порти: Пуерто-Барріос, Санто-Томас-де-Кастілья, Пуэрто-Сан-Хосе, Чамперіко, Пуерто-Кесаль.
Найважливіші аеропорти: міжнародні аеропорти Ла-Аврора (г Гватемала), Мундо Майя (Флорес).
ПАМ’ЯТКИ
| Гватемала: Національний музей археології і етнографії, Музей історії і витончених мистецтв, собор Метрополітен, руїни Камінальхуйу;
| Руїни Сакулеу, Уашактун, Пьедрас-Неграс;
| Піраміди Ель-Мірадор (Ель-Тігре і Ла-Данта);
| Піраміда в Тікале;
| Озеро Атітлан.
ФАКТИ
| Хоча правління іспанців в Гватемалі неминуче робило вплив на місцеві традиції, нащадкам майя удалося зберегти елементи древньої культури своїх предків. Деякі старовинні музичні інструменти до цих пір залишаються в ходу. Мабуть, самий незвичайний з них — караколь, духовий інструмент у формі витої раковини.
| Показники низького рівня життя в Гватемалі поєднуються із значним приростом населення, в 2-3% (для порівняння, в інших країнах Латинської Америки цей показник не перевищує відмітки в 1,5%).
| Озеро Атітлан, назва якого переводиться, як «місце, де веселка знаходить свої кольори», — одне з природних чудес країни. Воно утворилося на місці вулканічної кальдери близько 1000 років тому. Вода в нім кристальної чистоти і прозорості, а глибина місцями — більше 300 м. Індійці, озера, що жили поблизу, в давнину поклонялися богині землетрусів Кабракан. Жерці уважно стежили за поведінкою навколишніх вулканів. І якщо довкола якого-небудь з них різко розсіювався туман, вони піднімали тривогу: наближається ворог Що і насправді незрідка траплялося. А сьогодні околиці озера уподобали літні хіппі.
| Після тропічного урагану «Агата», що промайнув над країнами Центральної Америки в травні 2010 р., в столиці Гватемали прямо посеред щільної міської забудови виявилася діра в землі діаметром 30 і завглибшки 20 м. По периметру вона є майже правильним колом. На цьому місці раніше стояла триповерхова будівля, безслідно зникла. І це не єдина аномалія подібного роду і в столиці, і в інших місцях країни. Геологи пояснюють такі діри обвалами карстових порід під дією сильних злив на тлі штормових вітрів.