У 1836-1842 роках деякі жителі станиці Бабуковськой претендували на входження в російське дворянство. При цьому глави сімейств уявили свідоцтва про своє походження від абазинских власників і узденей, або від князів кабардинців і узденей.
Вони датовані 1836 роком, хоча в Герольдію вони були подані в 1842 році. З цих свідоцтв виявляється, що «більше сорока років тому», тобто до 1796 року, в Бабуков аул переселилися «з древніх почесних первинних абазинских узденей»: Фат-гирею Мамхегов з сином Рахмут (Арамхута): Кадігаза Алмов з синами Ісхак, Шелох, Хаджібекир: Афінда з синами Усман і Докшуко Афіндовимі (Ефендієвимі-?); Гучуж Ажієв (Хаджієв-?) з синами Ільяс, Шолох і Зураб; Хасан (Аїсан-?. Аїс-?, Мусса-?) Мамхегов з синами Аїс і Сайт; Ісмаїл Мамхегов з синами Дадуг і Пагихой (Нек1аг’уе-?. Жьек1агьуз-?). Потім протягом семи років до них підселювалися їх родичі: Тукум і Чужей Казанови; Безіт Дауров; Перекосів (Касим) Абаєв з братами Бекир і Сулейман; Селіман (Селимо) Бек Булатов. У цій групі виявився і кабардинець уздень Девлетгерій Алхасов з сином Бекиром (ЦГИА СПб., ф. 1268. оп.1. д.754. л. 12-25). Чи є перераховані сімейства первосельцами аулу Бабуковського, точно невідомо, але те, що вони мали, принаймні до 1842 року, привілейоване положення по відношенню до інших жителів – це безперечний факт. Пізніше були випадки, що в станиці поселялися і абхазькі, і абазинские князі. Більш того, нащадок кримських султанів управляв станицею в кінці 50-х років. З кожним роком станиця розросталася, і по населенню вона стала змішаною, тобто абазино-абхазо-кабардинской.
© Адиги.RU
Автор: А.Б. Мамхего